НЕРЖАВІЮЧИЙ ПРОКАТ

Нержавіюча сталь (корозійно-стійкі сталі, в простолюдді «нержавійка») — легована сталь, стійка до корозії в атмосфері і агресивних середовищах.

У 1913 році Гаррі Бреарлі, експериментував з різними видами і властивостями сплавів, виявив здатність сталі з високим вмістом хрому чинити опір кислотної корозії. Нержавіючі сталі ділять на три групи:

• Корозійностійкі сталі — від них потрібно стійкість до корозії в нескладних промислових і побутових умовах (з них можна виготовляти деталі обладнання для нафтової, легкої, машинобудівної промисловості, хірургічні інструменти, побутову нержавіючий посуд і тару).
• Жаростійкі сталі — від них вимагається жаростійкість — тобто стійкість до корозії при високих температурах в сильно агресивних середовищах (напр. на хімічних заводах).
• Жароміцні сталі — від них вимагається жароміцність — то є хороша механічна міцність при високих температурах.

Нержавіючу сталь використовують у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування, закінчуючи електронікою і точної механікою. Найбільш більше застосування вона знайшла в: 
• Будівництві та архітектурі 
• Харчової промисловості 
• Побутових приладах 
• Хімічної та нафтохімічної промисловості 
• Целюлозно-паперовому виробництві 
• Електроенергетику 
• Охорони навколишнього середовища 
• Транспортному машинобудуванні